ГИНУТЬ КИЇВСЬКІ ПАРКИ!!!

 
 

ГИНУТЬ КИЇВСЬКІ ПАРКИ!!!




Василюк О.В. Молодіжне відділення Національного екоцентру України.
Квітень 2004



Не так давно у Києві розпочалась тотальна реконструкція міських парків. Початок реконструкції дало Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1263 від 10.07.2003 р. „Про виконання робіт з благоустроєння та реконструкції об’єктів зеленого господарства м. Києва”. Згідно цього розпорядження у Києві має бути “реконструйовано” 5 парків. Проте є інформація і про існування інших подібних розпоряджень, які стосуються інших парків. Загалом же, реконструкція парків є частиною міського місячника благоустрою, який проводить Київська міська влада у період з 15 березня по 15 травня. Двомісячник благоустрою обійдеться Києву у 60 млн гривень. Двомісячник зачепить різні сторони життя міста. Реконструкції будуть піддані не тільки зелені зони, а і водойми міста. Однією з головних його складових все ж таки є міські парки, яких у Києві поки нараховується аж 81.
Минулий 2003 рік був офіційного проголошений „роком парків, скверів і екологічної культури киян”. Тенденція продовжується і у 2004 році. Першим парком, який потрапив під „благоустроєння” став парк Київського Політехнічного інституту, який є об’єктом природно-заповідного фонду України (парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, затверджено Рішенням виконкому Київської міськради від 20.03.1972 р. № 363.). Його цінність, як і цінність багатьох інших парків полягає у старих деревних насадженнях в яких ще мешкає цілий ряд рідкісних видів тварин. Потрапивши до парку КПІ, кожен може переконатися: більша частина дерев, і перш за все – наймогутніші і найбільші, знищені. Залишились розріджені молоді деревця. Акт обстеження та списання дерев у парку, згідно якого проводилась вибіркова рубка, датується 25-м листопада 2003 р. Кожна мисляча людина має цілком розуміти, що у листопаді, коли листя вже опало з гілок, прослідкувати стан здоров’я дерева неможливо. Можна виявити лише наявність сухих гілок і гілок, уражених омелою. Рубка дерев здійснювалась згідно ордерів №18 від 29.01.04 та № 39 від 24.02.04 виданих комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва. За даними цього ордеру, під приводом сухостійності, ураженості та аварійності знято 654 дерева. Проте КП „Київзеленбуд”, у своєму листі від 31.03.04. № 148-472 повідомляє про кількість дерев, яких торкнеться рубка, яких має бути 616 (158 сухих, 415 аварійних, 43 сильно уражених омелою). Ці дані „трохи” суперечать цифрам у самому ордері на рубку, де їх на 38 більше. До того ж у ордері зазначено використання деревини „для власних потреб”. Цікаво для яких? Робітники КП по утриманню зелених насаджень Солом’янського району говорять, що серед отриманої деревини багато деревини „ділової” (тобто тієї, яка піде на продаж). Відзнятий нами та кореспондентами газет, які зацікавились проблемою фотоматеріал показує, що більша частина знятих дерев була зовсім
здоровою. Крім того, серед дерев дуже багато таких, які у різні роки саджались відомими вченими, викладачами, деканами та ректорами Київського політехнічного університету. Серед них хімік Д.І. Менделєєв, ракетобудівник С.П. Корольв, конструктор вертольотів І.І.Сікорський, механік Я.Б. Делоне, академіки Є.О. Патон і Б.Є.Патон. Ще кілька років назад на деяких деревах можна було знайти таблички із прізвищами цих людей. Сплюндровано пам’ять тих, ким гордиться університет. А дерева, посаджені цими людьми слід було вважати історичними пам’ятками. За нашими даними, в парку було знято 5 дубів, завтовшки понад 1 м і віком понад 100 років (засновано у 1903 році). Такі дуби є ровесниками самого Політехнічного інституту. Ці дерева у ордері не фігурують, а найтовщий дуб, зазначений у цьому документі має товщину 64 см. Крім того за свідченням майстра дільниці №7 Садовнікової І.С. було знесено усі екземпляри білої акації незалежно від їх віку та стану. У деяких місцях (близько 2-3 гектарів) вирубані усі великі дерева. Залишено лише самосів товщиною не більше 4-5 см. Для його знесення не потрібно ніякого ордеру і екологічної експертизи (принаймні з урахуванням того, як у нас все робиться). Складається враження, що готується будівельний майданчик.
Зазначимо, що під час погодження ордеру в Держуправлінні екології і природних ресурсів в м. Києві (21.01.2004), не було враховане існування на території парку багатьох видів птахів і ссавців. Проте тепер не лишилось дерев із дуплами, у яких могли б гніздувати птахи. Те саме стосується і гнізд на гілках. Разом із дуплистими деревами загинули щонайменш сім гнізд білок, які мешкають тут протягом багатьох десятків років, оскільки парк відокремлений від інших зелених зон міста, а також – щонайменше три колонії кажанів, що є дуже рідкісними у місті. Фахівці Українського центру охорони кажанів припускають, що це були сховища вуханя звичайного (вид охороняється Європейським червоним списком та Бернською конвенцією), зимівлі якого здавна відомі у парку КПІ і описані у літературі а також вечірниці дозірної (охороняється Бернською конвенцією). Територія парку також є помешканням кажана пізнього, нетопирів малого, лісового. На момент рубки кажани знаходились на зимівлі і тому не мали змоги вчасно покинути сховище. Згідно сказаного п. В.П. Михалюком з Державного управління екології та природних ресурсів у м. Києві на прес-конференції 23.04.04., питання стосовно кажанів не можуть підніматись, оскільки на деревах не було відповідних табличок. Проте незнання законів, рівно, як і несвідоме їх порушення, не звільняє від відповідальності. Міністерство ж екології та природних ресурсів України, у листі №1-10/2/11, 3/11/ДЕІ, від 15.04.04 висловлює позицію, що мешкання тварин у дуплах дерев є свідченням їх аварійності і передумовою до їх знесення. У листі №10-1-06/111-54, Міністерство повідомляє, що перед початком рубки було відзнято фотоматеріал, але не говорить, які дерева на ньому зафіксовані Тим самим листом нам було повідомлено, що громадяни можуть самостійно виготовити штучні помешкання для птахів і тварин, що не заперечує Міністерство (прямим обов’язком якого є і охорона фауни). Проведені зоологами дослідження мишовидних гризунів у парку КПІ свідчать, що у парку у значній кількості спостерігаються популяції мишака лісового і польового, які є кормовою базою для кунячих і нічних хижих птахів. Чисельними у парку є кріт, їжаки. Будь який свідомий громадянин розцінить такі рубки, як варварські, і перш за все тому, що вони суперечать чинному законодавству, а саме: Законам України „Про Природно-заповідний фонд”, „Про рослинний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища” і Оргуській конвенції, згідно якій питання реконструкції міських парків має обговорюватись з громадськістю. Натомість 19 березня, через півтора місяці після початку рубки в приміщенні 1 корпусу КПІ була проведена презентація проекту оновлення парку. Серед присутніх були проректор з господарської роботи Печеник М.В., головний архітектор КПІ Ліховодов В.І., представники Київзеленбуду та управління екології та природних ресурсів Києва.
Згідно висловлених на презентації позицій, у парку планується облаштування доріжок, встановлення лавочок, ремонт освітлення, побудова каплички (прогнозоване відвідування – 50-100 парафіян на день) та харчоблоку. Основним аргументом доповідачів було те, що студенти конче потребують харчоблоку і місця для споживання їжі. І це при тому, що корпуси університету загалом займають величезну площу і дістатись від більшості з них до парка задля того, щоб проїсти спаде на думку далеко не кожному студентові. Зі слів головного архітектора проекту - О.Гуменка та головного інженера – В.Марченка (УкрНДІ Інжпроект), в центрі парка має бути облаштована алея визначних людей університету, споруди для відпочинку і розважальні заклади (розраховані на 200 відвідувачів на день). З наявних 14,0 гектарів парку, 10,4 має бути залишено під „озелененням” (тобто зеленими насадженнями, клумбами, доріжками), під забудовою – 1,0 га, під асфальтним покриттям - 2,4 га. Передбачається зменшення повноти насаджень з 0,8-1,0 до 0,5-,06, тобто приблизно вдвічі. Мусимо зазначити, що такі дії є прямим порушенням природоохоронного законодавства, зокрема ст. 38 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”, згідно якої, знесені у об’єктах природно-заповідного фонду дерева мають у обов’язковому порядку замінятись новими деревами ідентичного видового складу. Нав’язування незвичної киянам і неприйнятної для України „газонної культури”, привнесеної з Європи порушує естетику і культурно-ландшафтні стереотипи столиці України – Києва. Активно провадиться знищення каштанів, тополь, лип і кленів, які є символами Києва і України в цілому і неодноразово оспівані у народній творчості та в українському фольклорі. Винищення їх в Києві, на превеликий жаль, є негативним проявом українського менталітету.
З чисто практичної точки зору варто зазначити, що 1 м2 газонної трави виділяє значно менше кисню, аніж 1 м2 проекції дерева. Не обов’язково вираховувати спеціальні індекси і коефіцієнти, щоб зрозуміти, що загальна площа листя дерева в проекції на 1 м2 значно більша, ніж загальна площа трав’янистих рослин на її поверхні. Навесні травянисті рослини починають вегетацію на 2-4 тижні раніше, ніж дерева. Зокрема це відбувається завдяки наявності ранньоквітучих весняних рослин, так званих ефемероїдів. У цей
час, коли листя нас деревах ще не розпущене, трави, зрозуміло, продукують значно більше кисню, оскільки у цей час дерева його не продукують зовсім. На цьому неодноразово наголошували працівники „Київзеленбуду”. Проте із моменту розпускання листя дерев ситуація змінюється на протилежну. Наприкінці літа, у серпні, більшість травянистих рослин у місті всихають під дією кліматичних умов і забруднення повітря викидами автотранспорту. А дерева лишаються зеленими ще 2-3 місяці.
В рамках проекту плануються і цілком безпечні для зеленої зони елементи реконструкції, наприклад пішохідна зона на вул. Політехнічній, що чомусь використовується як один з аргументів до вирубки дерев парку. Ще один безглуздий аргумент, який вже неодноразово використовували виконавці рубки у розмовах із журналістами це те, що парк (проживши, між усім, понад 100 років) може загинути без догляду в межах 10 років!!! Те, що можна побачити в парку КПІ зараз, це лише „перша черга” рубки, після якої має відбутись „перша черга” реконструкції. За свідченням співробітників Інжпроекту, „друга черга” рубки і реконструкції здійснюватиметься восени. До першої черги реконструкції має ввійти висадка 96 дерев вздовж проспекту Перемоги. і 1,5 тис. кущів. Згідно проекту, дерева, що висаджуватимуться, мають бути 3-4 м. заввишки, тобто мати вік до 15 років. Доцент кафедри фізіології та екології рослин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, П.С. Славний наголошує на тому, що „Київзеленбуд” проводить політику, направлену виключно на залучення коштів з міського бюджету на озеленення.
Як і у випадку з парком КПІ, висадку молодих дерев, як правило, планують на кінець квітня – початок травня, коли в них вже почався період активної вегетації, а нерідко і листя вже розпущене. В цей час саджати дерева вже пізно. Як правило дерева, посаджені у цей час гинуть. Тому їх висаджують щороку, кожного разу „залучаючи” все нові і нові кошти. Посадка одного дерева обходиться місту у 300 гривень (у той час, як вирубка – близько 30 гривень). Неважко порахувати, які кошти уходять на посадку приречених на загибель деревець, якщо знати, наприклад, що навесні 2004 року, в рамках двомісячника благоустрою, у Києві буде висаджено 26000 кущів і 18000 дерев. Посадку треба проводити навесні з кінця лютого до середини березня і восени – з кінця жовтня до середини листопада, коли дерева перебувають у стані фізіологічного спокою. Окрім того, наголошує Павло Сидорович, необхідно піднімати культуру висаджування дерев. Нерідко дерева саджаються на стільки неохайно і нешанобливо, що навіть зовні можна побачити сліди варварського повождження із ними – травмовані стовбури, коріння, що стирчить з землі... звіти про висадку рослин слід проводити не по результатах „втикання” їх у землю, а про результатах їх приживання там, куди вони були висаджені. На презентації активно приховувався той факт, що парк є об’єктом природно-заповідного фонду. Наголошувалось на тому, що фінансується вирубка держадміністрацією, що уся документація знаходиться у належному стані. Таким чином більшість працівників і студентів університету були обдурені... організаторами презентації – керівництвом університету. Проект реконструкції парку КПІ поданий на екологічну експертизу. Таким чином, рубка дерев здійснювалась для подальшої реалізації проекту, який ще не пройшов комплексної державної експертизи, у тому числі і екологічної. Проте Державне управління екології та природних ресурсів у м. Києві відхилило його, причиною чому стали саме активні виступи громадян. Незрозумілим лишається те, що замовником проекту реконструкції є не лише „Київзеленбуд” а і сам Політехнічний університет!!! Самі ж студенти висловлюють незадоволення стосовно вирубки дерев у парку. Ними вже було вчинені кілька акцій радикального протесту, зокрема зіпсовано інформаційні щити про проект реконструкції, які були встановлені у парку, знищено попереджувальні знаки „Обережна, валка дерев!” і огорожу з попереджувальних стрічок.. Вже сформувались кілька ініціативних груп громадян (переважно жителі прилеглих до парку КПІ вулиць і викладачі університету), які мають на меті перешкодити знищенню київських парків – природної і історичної спадщини, краси міста.
Створено Комітет захисту парку КПІ, яким вже підготовано і направлено звернення до багатьох міжнародних організацій та до українських політиків, наприклад Депутата Міської ради Андріївського Д.Й. Кампанію порятунку зелених зон підтримали деякі екологічні організації, такі, як Національний екологічний центр, українське представництво Wetlands international, Інститут екології, Український центр охорони кажанів, Київський зоопарк, Українське теріологічне товариство, Дружина по охороні Природи „Зелене Майбутнє”, МЕО „Нова Земля”, працівники Інституту зоології ім. Шмальгаузена та інші. Свій протест висловлюють і політики. Наприклад В.Кононов, голова Партії Зелених України говорить, що рубка у парку КПІ може бути „передмовою” до чогось більш варварського, наприклад будівництва (у парку!!!). Чутки щодо імовірності будівництва все частіше зустрічаються серед мешканців навколишніх будинків і екологів. 14 травня 2004 року у парку відбулась акція, під час якої організатори (МЕО „Нова Земля” і МК „Нова хвиля”) збирали підписи з перехожих проти реконструкції парку. Адміністрація ВУЗу, у лиці помічника ректора Михайлика А.О., організувала анти акцію. Поряд із юнаками і дівчатами, що збирали підписи під заклики оратора з гучномовцем підтримати протест проти реконструкції, з’явились незнайомі люди, які почали збирати підписи за реконструкцію. Таким чином небайдужі громадяни, почувши заклик оратора, не читаючи, за що підписуються, підписували протилежні за ідеологією листи за реконструкцію парку. Анти акцію вдалось зупинити. У листі № 10-1-06/Б-58, Держане управління екології та природних ресурсів у м. Києві повідомляє, що проект реконструкції парку, який нарешті був направлений на екологічну експертизу, був відхилений і відправлений на доопрацювання у зв’язку із численними зауваженнями і відсутністю публікацій у ЗМІ. Який же парк наступний? Приреченими на реконструкцію є парки Пушкіна, Голосіївський імені М. Рильського, Перемоги (тут, за словами головного інженеру УкрНДІ „Інжпроект” Віталія Баранова, буде збудовано альпінарій, 6 дитячих майданчиків, тренажерні майданчики, літній театр, футбольне поле, тенісні корти, і паркінг на 280-300 авто – всього 50 млн грн.) і Володимирська гірка. Із перелічених парків, парк ім. Пушкіна (20,8 га) є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, Володимирська гірка (11,3 га) і Голосіївський парк ім. М. Рильського (126,3 га) – пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Головна їх цінність як і парку Політехнічного інституту - вікові дерева. Чи мають вони бути винищені заради чійогось особистого збагачення? Окрім того, УкрНДІ „Інжпроект” нещодавно виграв дозволи на реконструкцію ще трьох парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: „Нивки” (площа 44,9 га), „Пуща-Водиця” (площа 360 га), „Сирецький гай” (186 га). За попередніми даними, отриманими нами у УкрНДІ „Інжпроект”, реконструкція парку КПІ триватиме до 10.2005, парку ”Нивки” з 03.2004 до 09.2006, парку „Сирецький гай” – з 08.2004 до 08.2007, лісопарку „Пуща-Водиця – з 05.2004 до 12.2007. За матеріалами „Інжпроекту”, щільність насадження дерев у парку КПІ і у інших парках зменшуватимуть на 40-45%.
Наступні цілі „Інжпроекту” – Куренівський, Інтернаціональний парки та Голосіївський парк ім. Максима Рильського (друга частина рубки). У цих парках мешкають безліч рідкісних видів кажанів, що охороняються згідно положень Бернської конвенції (вухань звичайний, вечірниця мала і руда, нетопири малий та лісовий). Вечірниця мала охороняється Червоною книгою України. Крім того на території парків мешкають сова сіра, яструб малий, дятли сирійський та сивий, куниця лісова та тхір чорний, що занесені до Додатків до Бернської конвенції. Конкретно у парку „Сирецький гай” вже з’явились причини для хвилювань: на території парку, навпроти будинків №25 та №27 по вул. Косовського власники приватних будинків, в ході їх реконструкції розширюють свої земельні діляки за рахунок території парку. У парку Перемоги у Дніпровському районі незабаром буде перетворено головну алею, курган Слави, облаштовано 5 автостоянок, реконструйовано територію, зрізано 5000 дерев, замість яких посадять молоді збережуть лише каштанову алею і березову рощу – найнедовговічніші дерева з усіх наявних у парку. У другу чергу реконструкції планують збудувати тенісні корти, міні-стадіони, атракціони, кафе. Загалом всі перелічені заходи обійдуться місту у 41 млн грн..
Проблеми зелених зон з’являються, як гриби після дощу... Ось і на прилеглу до Столичної обсерваторії зелену зону почались зазіхання. Обсерваторію, грубо кажучи, планують перенести на верхні поверхи новозбудованих на місці всієї зеленої зони будинків. З самого початку, територію обсерваторії планувала забудувати „Авіакомпанія „ Віта”, за проектом якої мав з’явитись 18-поверховий будинок. Проте, на щастя схил гори, на якому розташована обсерваторія виявився непридатним для цього. Тепер на забудову претендує кампанія „ТММ”, якам планує „Логічно замінити університетську обсерваторію на 3 12-ти поверхові будинки. Ректор КНУ – Віктор Сошенко зовсім не проти. Обсерваторія – пам’ятка архітектури загальнодержавного значення. На її території, згідно однієї з гіпотез, розташована Олегові могила, що може стати достатнім підґрунтям для внесення обсерваторії до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Є ще один приклад, який ще більше вражає своєю фатальністю і байдужістю київської влади до зелених зон міста, природи і навіть патріотичних почуттів. Це Всеукраїнський парк борців за свободу і незалежність України. Він мав бути на території зеленої зони, яка розташована на лівому березі Дніпра, відразу за московським мостом. Створення на березі Чорторию парку постулюється Генпланом розвитку Києва до 2020 року. До того ж було прийнято окреме рішення про закладку тут Всеукраїнського парку борців за свободу і незалежність України загальною площею 206 га. На честь цієї події навіть встановлено меморіальний камінь. Як стало відомо, ООО торговий дім „Москва-Київ” планує забудувати ці території багатоповерховими будинками. Будівництво вестиметься московськими кампаніями. У відповідь на відведені у їм Києві 150 га, москвичі „дозволяють” Києву звести на території Москви „українське містечко” площею 12 га. Згідно з листом Держуправління екології та природних ресурсів у м Києві № 10-1-06/В-26 від 28.04.04 „Проект парку у даний час не розробляється”. 14 квітня 2004 року на містобудівній раді у Києві головним архітектором Києва п. Холошею А. Було повідомлено, що за останні 8 місяців у Києві вдалось переписати усі зелені насадження. Їх виявилось 5600 га (це, не враховуючи їх стан). Ним було заявлено і те, що 80% цих зон підлягають ландшафтній реконструкці!!!
Загалом же, за останні 10 років, площа зелених зон Києва зменшилась на 200 га. Скажімо, „Сирецький гай” колись займав площу 204 га, тепер же – 194. Окрім того, згідно закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.», долина р. Дніпро (Дніпровський екологічний коридор) включена до елементів загальнодержавного значення в рамках національної екологічної мережі. Дніпровський екологічний коридор має також велике міжнародне значення. Адже тисячоліттями великі маси перелітних птахів, керуючись Дніпром, як природним орієнтиром, здійснюють свої сезонні перельоти. Більша частина київських парків знаходиться на невеликій відстані від річища Дніпра. Тому зменшення площ зелених насаджень поблизу Дніпра стане грубим порушенням вищезгаданого закону. Проте більшість інших зелених зон по узбережжю Дніпра лишаються не заповідними, а відповідно – зовсім не охороняються. Площа усіх зелених зон м. Києва становить 36,1 тис.га і займає частку міської території 43,2% від загальної площі міста. Проте насправді переважаюча більшість цієї території припадає на приміські ліси на сході і заході міста, які спеціально для цієї статистики включені до меж Києва.
За інформацією, яка покоїться на сторінках „Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року” і „Концепції формування зелених насаджень у центрі м. Києва”, у деснянському районі з’явиться 2 парки, у Оболонському – 3, Дарницькому – 5. А на масивах (Лісовий, Воскресенський, Біличі, Виноградар, Мінський). Таким чином до 2010 року, переважно за рахунок приміських лісів (за рахунок їх нівечення) мають з’явитись 14 нових зелених зон. Київ має лишатися „Зеленою столицею” Європи! Проте цього року київські парки можуть не зазеленіти. Замість них виростатимуть, як гриби після дощу, багаточисельні торгові центри офіси та ресторани.
Шановний киянине, закликаємо Тебе, відстоювати свої права на екологічно безпечне довкілля, на інформацію. Ситуація вимагає патріотизму, патріотизму до рідного квітучого міста. Щоб залучитися до кампанії порятунку київських парків, кожен киянин може зробити наступні кроки:
- надіслати на адресу Київської міської державної адміністрації
листи і факси протесту. Адреса КМДА: Вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044.
Факс: 226-22-30;
- Періодично телефонувати до КМДА (221-24-50) і дізнаватися про
стан справ стосовно реконструкції зелених зон м. Києва (міських парків,
Труханова острова та інших);
- Збирати підписи протесту проти реконструкції парків і надсилати
їх до КМДА.

Свої питання стосовно охорони київських парків та інших зелених зон м.
Києва надсилайте на електронну адресу Lynxlynx@ukr.net.

Автор висловлює подяку за активну участь у кампанії порятунку київських
парків Катерині Борисенко, Повєткіній Людмилі, Парнікозі Івану, Дюжеву
Сергію, Шевченко Марії, Іноземцевій Дарії, Сафонову Євгену, Комітету
захисту парку КПІ, Київському еколого-культурному центру, Молодіжному
клубу „Нова хвиля” а також усім, хто підтримав наші заходи по порятунку
парків.

У підготовці матеріалу використані наступні джерела:
1. Розпорядження Київської міської держадміністрації від 10.07.2003
№1263 „Про виконання робіт з благоустрою та реконструкції об’єктів
зеленого господарства м. Києва.
2. Розпорядження КМДА № 561 від 02.04.2003.
3. Розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної
адміністрації від 29.01.2004 №82.
4. Ордер на знесення зелених насаджень № 18 від 29.01.2004, виданий
Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом’янського
району м. Києва.
5. Акт № 204 На обстеження та списання сухостійних граціозних
аварійних дерев та чагарників від 25.11.2003, виданий КП УЗН
Солом’янського району.
6. Генплан розвитку м. Києва. Том 4.
7. Лист Українського Центру Охорони Кажанів (УЦОК) від 16.03.04.
8. Лист від Національного екологічного центру України до Генерального
Прокурора м. Києва від 06.04.04 № 125-1/35.
9. Закон України „Про природно-заповідний фонд України”
10. Червона Книга України, Закон України „Про Червону книгу України”
11. Бернська конвенція.
12. http://studprofcom.ntu-kpi.kiev.ua
13. http://www.kreschatic.kiev.ua
14. www.nature.org.ua
15. www.golosiyiv.kiev.ua
16. http://podilr.da-kiev.gov.ua
17. Л. Поветкина. Над парком КПИ навис топор. „Сегодня”, №55(1699),
11.03.04.
18. Л. Поветкина „Сегодня” выясняла, зачем вырубают деревья в Киеве.
Читновники утверждают, чтол на месте парков строительства не будет.
20.04.04 Сегодня.
19. Л. Поветкина. Парк Победы ждет реконструкция. 6 травня 2004.
«Сегодня»
20. Оновлення парку КПИ під увагою депутатів, фахівців і влади.
„Соломинка” № 03(26), лютий 2004.
21. Е. Сафонов. Что происходит в парке КПИ? „По-Киевски”,
№11,18-24.03.04.
22. Е. Сафонов „Ученіе пообещали не превращать столетний пак КПИ в
пивняк „По-Киевски”, №13, (63)
23. А. Романюк „Кто отомстит современных хазарам? «Ппо-Киевски» №20 (70),
12.05.04
24. А. Романюк «Киев – «Зеленый город»? – Не смешите. «По-киевски»
№17(67) 29.04-5.05.2004.
25. „Сломянка” №6 (29) кітень 2004, Парк КПІ: чи не надмірні
хвилювання?
26. Оголошення Студентської Ради КПІ, закликаючи студентів відвідати
презентацію проекту реконструкції парку.
27. Самвидав ДОП „Зелене Майбутнє” „ОБЕРЕЖНО: ЗАГРОЗА!!!” №4, 03.2004.
28. лист КП „Київзеленбуд” від 31.03.04. № 148-472.
29. Міністерство ж екології та природних ресурсів України, у листі
№1-10/2/11, 3/11/ДЕІ, від 15.04.04
30. К. Борисенко „Парк КПИ – послесловие?. 11.05.04. Комуніст
31. листі № 10-1-06/Б-58, Держане управління екології та природних
ресурсів у м. Києві


Создан 06 дек 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником