Совки

 
 

Совки




Поселення Совки розташоване в Солом’янському районі, і зустрічається в документах ХVІІІ ст.. починаючи з 1618 р. Цей благодатний район, на той час як передмістя Києва, перейшов у володіння Києво-Печерської Лаври і набув нового економічного розвитку. В балці Пронівщина виникло кілька рибних ставків на природньому водотоці річки Совки – притоки Либіді. Взимку на них заготовляли бруси льоду, для поповнення льодовиків міста. Цей промисел зник лише років п’тьдесят тому назад. Біля ставків балки Пронівщина пізніше був збудований свічний завод, двоповерховий будинок який зберігся. В Радянський період виникли споруди радгоспу ”Совки” та плодоовочеві бази, які постачали місто овочами і фруктами. Виникли виробничі приміщення заводу “Красный резинщик”, який трохи згодом розпочали процес знищення ставків і всього живого не тільки в них, але і оточуючого рослинного світу, тварин, птахів, тощо. В 30-х роках минулого сторіччя були влаштовані ставки по лівій стороні Совської балки трестом Укрводгосп. Кількість риби вражала. Її виловлювали на продаж, місцевим теж вистачало. Цей район і в післявоєнний час був ідеальним представником найкращих взірців українського природного ландшафту. Тут гніздились качки, інші водоплаваючі птахи. Місцевість охоронялась, частина території була огороджена. На території балки проводились змагання міжнародного рівня з мотоспорту, легкої атлетики. Напочатку 70-х років ставки були передані Українському товариству мисливців і риболовів, але через кілька років ситуація різко погіршилась. Почались масові отруєння риби через промислові та побутові викиди і нові господарі покинули ці благодатні місця. Під час зливи в тому ж році виникло руйнування греблі, і вода затопила Червонозоряний проспект, територію заводу “Красный резинщик”, вийшла з ладу електропідстанція, і зупинилось виробництво на 28 підприємствах. Звичайно загинула і риба. Після цієї катастрофи місцевого значення, процес знищення ставків і балки став прогресувати. З’явились чисельні гаражі, складські приміщення, зливний пункт нечистот, військова гауптвахта, насосна станція, різнохарактерна приватна забудова. Все це було невидимим для чиновників району і міста. Були збудовані крупні магістральні інженерні комунікації /тепломережа, каналізація/ без всякого урахування екології, тільки з міркувань тимчасової економічної доцільності. На правому борту Совської балки збудований житловий городок, який згодом отримав назву “Турецький” на західні інвестиції і саме турецькими будівельниками. Починаючи з 1995 р. вода майже з усіх ставків була зброшена, і почалось повільне але неминуче засмічування дна ставків та всієї балки. Це стало доволі видимим не тільки мешканцям унікальної природньої місцевості, але і районнйій владі, але й досі якихось серйозних заходів по виправленню стану балки не було. Опинившись серед напівзруйнованого природнього заповідника Совська балка, не перестаєш дивувати силою її природи. Незважаючи на бездумне людське втручання, купи сміття, жахливі труби з інженерними комунікаціями, вона ніби то готується до відродження. Варто тільки захотіти іі мешканцям району визначити статут ставків, парків, струмків, і нарешті допомогти відновити цю благодатну місцевость, її чистоту і красу минулого, звичайно не без допомоги лідерів, справжніх патріотів своєї “малої батьківщини” та змусити міську і районну владу до прийняття конкретних рішень. На наш погляд Совки можуть стати дендропарком (ландшафтним аквапарком) сучасного європейського рівня, з розвиненою туристичною інфраструктурою, з можливою котеджною забудовою окремих ділянок, оздоровчими та спортивними комплексами. Совські ставки повинні стати знову чистими, прозорими та зарибленими. Транспортні артерії, благоустрій та інженерні комунікації повинні бути вирішені на сучасному технічному рівні і сприяти відновленню природнього унікального ландшафту, а можлива забудова носити органічний по відношенню до природних умов характер. “Поставити питання – це вже зробити крок до його вирішення” – ці слова Антуана де Сент-Екзепюрі як перший крок актуальні і зараз. Саме тому і виримо що знайдеться замовник, вірніше він є - це районна влада, яка обрана та підконтрольна мешканцям Совок, та знайдуться і інвестори. Вони теж є.... Але другий крок це розробка архітектурної концепції – що ж ми хочемо? Можлива організація міжнародного конкурсу, із обов’язковим залученням молодих архітекторів та студентів архітектурних університетів. Принаймні це повинно бути видимим і прозорим для всіх.

Создан 06 дек 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником